Міраз 20 мг/г 3 г mirataz для котів трансдермальна мазь

Трансдермальна мазь Міратаз® використовується для контролю втрати ваги в кішок через основні захворювання, як-от гіпертиреоз, хронічна хвороба нирок, запальні захворювання кишківника, неоплазія, панкреатит і печінкова недостатність.

Міратаз 20 мг/мл трансдермальна мазь

Активна речовина мертазапін всмоктується через шкіру вуха в кров.

Вплив мертазапіна на збільшення ваги є складним і до кінця не вивчений. Вони містять блокування деяких дій серотоніну та гістаміну, речовин, які беруть участь у регуляції апетиту, а також вплив на рівень лезо, гормону, що контролює голод.

1 г Міратазу містить 20 мг мертазапіну (2%). Кожна туба по 5 г містить 100 мг (0.1 г) мертазапену.
Тільки для місцевого застосування в котів. Не для перорального або офтальмологічного застосування.
ОПИС:
Міратаз (мертазапінова трансдермальна мазь) — це біла або майже біла мазь, що містить 2%
мертазапену, придатного для трансдермального (місцевого) застосування. Міратаз містить такі
неактивні інгредієнти: поліетиленгліколь (ПЕГ) 400, ПЕГ 3350, диетиленгліколь моноетил
Ефір, PEG-8 каприлові/капринові гліцериди, олеїловий спирт, бутильований гідрокситолуол, диметикон.

Міратаз (мертазапінова трансдермальна мазь) призначена для місцевого застосування котам тільки під наглядом ветеринара. Не застосовувати котам із відомою гіперчутливістю до миртазапену або будь-якої з допоміжних речовин. Не використовуйте котам, які отримують інгібітори моноаміноксидази (МАО). Не для використання людиною. Зберігати в недоступному для дітей. Одягайте рукавички під час оброблення/нанесення, мийте руки після та уникайте контакту між обробленою кішкою та людьми або іншими тваринами впродовж 2 годин після нанесення. З обережністю застосовувати котам із захворюваннями печінки та нирок. Після припинення приймання кішок треба контролювати споживання їжі. Безпека не була оцінена для кішок менш ніж 2 кг, віком менш ніж шість місяців, а також для пологів, вагітних або кішок, що годують. Найпоширенішими побічними реакціями, що спостерігаються під час клінічних випробувань, були реакції в місці застосування, поведінкові аномалії (вокалізація й гіперактивність) і блювота.